Пошкодження, пов’язані з опорно-руховим апаратом, в медичній практиці зустрічаються досить-таки часто. Одним з таких видів є патології гомілковостопного суглоба і стопи. За частотою такі травми поступаються пошкоджень коліна.
Опис недуги
Гомілковостопний суглоб являє собою суглоб блоковидного типу. Він утворений великогомілковою, малогомілковою і таранною кістками, основні рухи якого – це згинання-розгинання ступні. Оскільки ми часто ходимо, бігаємо, займаємося спортом – це створює велике навантаження на ноги в цілому і гомілковостопний суглоб зокрема. З одного боку, суглоб надійно захищений від різного роду травм, оскільки має щільне зіткнення поверхонь кісток. З іншого боку, саме ця властивість в разі його пошкодження робить лікування і реабілітацію досить складним процесом.
Патології гомілковостопного суглоба можуть розвиватися у зв’язку з:
• травмою;
• запальними процесами;
• артрозом;
• інфекціями;
• дефектами спини;
• іншими недугами.
Якщо говорити про травми, то тут найчастіше має місце розтягнення зв’язок, вивих або підвивих стопи. У більш серйозних випадках може статися їх розрив і навіть перелом кістки. Це може бути перелом щиколотки, п’яткової кістки і діафізів плеснових кісток.
Запалення, артрити можуть виникати при травмах, інфекційних хворобах і порушеннях функціонування імунної системи організму. Сюди відносять тендиніт, який являє собою запалення Ахіллового сухожилля.
Поширеною хворобою є подагра. Вона являє собою запалення великого пальця ноги і виникає внаслідок наявності дефектів вироблення сечової кислоти і обміну речовин.
При артрозі спостерігаються дегенеративні зміни гомілковостопного суглоба. Вони часто пов’язані з віком людини і вражають, як правило, не тільки кісточку, а й інші частини стопи. З віком також може розвиватися розростання кісткової тканини – п’яткова шпора. Причиною її виникнення може служити взуття поганої якості або проблеми з харчуванням.
Патології суглоба через наявність різного роду інфекцій можуть виникати через його поразки мікробами. Бактерії можуть потрапити в організм через кров, у разі наявності гнійних виділень і захворювань, які супроводжуються такими симптомами.
Остеохондроз, міжхребцеві грижі та різного роду радикуліти також часто стають причиною патологій гомілковостопного суглоба. Викривлення хребта стає причиною того, що на ноги йде не однакове навантаження. Можливо їх виникнення і в результаті защемлення сідничного нерва.
Дефекти щиколотки можуть стати наслідком і інших недуг. Наприклад, при наявності такого недуга серцево-судинної системи, як тромбоз, відзначається сильний біль в гомілковостопному суглобі. Схожі ознаки можуть виникати під час проблем нервової системи, дисплазії або плоскостопості.
Існує і так званий тарзальний (тунельний) синдром. Він являє собою пошкодження нервів голеностопа внаслідок їх здавлювання.
Всі причини появи дефектів м’яких тканин бувають зовнішні і внутрішні.
До перших відносять:
• фізичні перевантаження суглоба;
• травми;
• введення гормональних препаратів.
Серед внутрішніх причин виділяють:
• вроджені дефекти суглоба;
• дисбаланс м’язів;
• гіподинамію;
• проблеми з кровопостачанням окремих областей сухожилля;
• вікові зміни в організмі.
Симптоми патологій гомілковостопного суглоба
Прі неважких ураженнях недуга може і не мати яскраво виражених симптомів. На початкових етапах можна спостерігати невеликий набряк в зоні гомілковостопного суглоба, незначні больові відчуття при ходьбі і пальпації, в деяких випадках обмежена рухомість.
В основному ті чи інші ознаки проявляються виходячи з причин виникнення патології гомілковостопного суглоба. В результаті травми може спостерігатися і досить сильний біль, а також нестабільність щиколотки. У разі перелому кістки, крім больового синдрому, буде явно помітний набряк стопи і неможливість нормального здійснення рухів.
Якщо у пацієнта стався вивих або підвивих голеностопа, то відстежується візуальна деформація стопи, а також велика гематома. Таке часто спостерігається у людей зі слабким зв’язковим апаратом.
При запальних процесах спостерігається біль, набряк, обмеження рухів та почервоніння шкіри. Після проведення протизапального лікування такі симптоми швидко проходять.
У разі артрозу характерне плавне наростання больових відчуттів. Тут на перший план виступає скутість в рухах, можливі крайові розростання кісток.
При проблемах з хребтом біль може відчуватися в сідниці, поширюватися по всій поверхні ноги і доходити аж до п’яти. У разі патологій стопи спостерігаються неприємні відчуття в області п’яти, щиколоток і пальців ніг. Можливе утруднення ходьби.
Лікування голеностопа
Лікування патологій гомілковостопного суглоба залежить від ступеня тяжкості його ушкодження. При невеликих дефектах можна обмежитися спокоєм ноги і захистом її від перевантажень. У разі набрякання ноги необхідно тримати ногу в такому положенні, щоб вона перебувала вище рівня серця.
Дозволяється також застосування бинта і компресів з льоду. Робляться такі процедури на 10-15 хвилин щодня з метою зменшити больові відчуття і зняти набряк. У разі необхідності можна використовувати протизапальні лікарські препарати, анальгезуючі мазі і стероїдні гормони.
Якщо ж пошкодження має більш серйозний характер – це привід звернутися до лікаря. Він проведе повну діагностику, щоб поставити точний діагноз. Для цього можуть взяти аналіз крові, зробити рентген і провести УЗД. При необхідності можуть призначатися і інші методи дослідження.
Після цього буде обраний один з методів, який більш оптимально підійде для лікування кожного конкретного випадку. Наприклад, в разі вивиху щиколотки – накладають гіпс, щоб стискати зв’язки і підтримувати їх на потрібному місці до їх повного відновлення. Може також застосовуватися спеціальний гомілковостопний фіксатор.
Невід’ємною частиною лікування часто є фізіотерапевтичні процедури, такі як фонофарез, електрофарез, магніотерапія. Вони підсилюють дію ліків і сприяють зняттю запального процесу. У деяких випадках рекомендується масаж.
Якщо причина патології криється в будь-якому іншому захворюванні – лікувати потрібно його, а проблема з голеностопом пройде самостійно в міру одужання.
Негативно на стопи впливає надмірна маса тіла, тому необхідно контролювати свою вагу і тримати її в нормі. Те ж саме можна сказати про носіння вузького незручного взуття, особливо на високих підборах. Тому до курса лікування часто включають використання ортопедичних пристроїв.
У тому випадку, якщо всі вищевказані методи боротьби з недугою не допомагають в позбавленні від неприємних симптомів пошкодження гомілковостопного суглоба і стан хворого тільки погіршується, швидше за все, доведеться оперативне лікування.
В останні роки стало популярним протезування. Найчастіше такі операції показані для проведення у людей похилого віку.
Реабілітація гомілковостопного суглоба
Процес відновлення після травми голеностопа залежить від багатьох чинників: виду ураження, ступеня його тяжкості, обраного способу лікування, а також від індивідуальних особливостей організму кожного пацієнта. В середньому, терміни реабілітації можуть варіюватися від 1 до 5 місяців.
В процесі відновлення застосовуються такі методи:
• фізіотерапія;
• ЛФК;
• масаж.
Фізіотерапія володіє ефективним додатковим фізичним впливом і може застосовуватися і при гострих періодах хвороби і в подальшому в процесі реабілітації. Вона проста в своєму проведенні, при цьому не завдає жодної шкоди організму.
Масаж використовується для розробки суглобів разом з фізичними вправами. На сьогоднішній день їх існує досить велика кількість, серед яких можна вибрати ті, що найбільше підходять саме в вашому випадку.
У медичному центрі сучасної ортопедії професора Головахи М. Л. досвідчені травматологи-ортопеди нададуть інформативну консультацію у разі наявності патологій гомілковостопного суглоба і знайдуть індивідуальний підхід до кожного пацієнта. Завдяки цьому в найкоротші терміни буде визначено вірний діагноз, визначена і призначена методика лікування, а також подальша реабілітація.