| Тазостегновий суглоб являє собою шарнірну конструкцію, яка завдяки своїй кулястій формі забезпечує більшу свободу рухів. Існує багато причин, які можуть призводити до захворювань тазостегнового суглоба. Ендопротезування суглоба – це операція по заміні компонентів суглоба імплантантами, які мають анатомічну форму здорового суглоба й дозволяють виконувати весь обсяг рухів. Після подібних операцій пацієнт забуває про болі в суглобах і повертається до активного життя. Матеріали, з яких виготовляють сучасні ендопротези суглобів, мають високу міцність і гарну приживлюваність в організмі людини. Тому термін їх служби складає в середньому 15-20 років, а в багатьох випадках хворі користуються ними до 30 років. При зносі ендопротеза його замінюють новим. Для виготовлення протезів використовується кераміка, метал і особливо міцні пластмаси. Протез складається з западини і головки, що обертається. Існують різні моделі ендопротезів тазостегнового суглоба. Для кожного конкретного хворого лікар підбирає індивідуальний тип протеза різних фірм. Показаннями до ендопротезування тазобдернного суглоба є: – егенеративно-дистрофічні захворювання (всі види остеоартрозів); – хвороба Бехтерева; – асептичний некроз головки стегнової кістки; – внутрісуглобні переломи; – помилкові суглоби; – дисплазія суглобів; – перелом шийки бедра. Сучасні розробки в області ендопротезування спрямовані на збільшення терміну функціонування протезів, особливо у пацієнтів молодого віку, що досягається застосуванням сучасних матеріалів у виробництві протезів. Існують 2 різновиди імплантів для ендопротезування кульшового суглоба – безцементні і цементні. 1. Протези з “безцементним” типом фіксації покриті спеціальним пористим матеріалом, який дозволяє кістковій тканини пацієнта після певного часу вростати в ці мікроскопічні пори. Під час операції компоненти ендопротеза – вертлужний компонент (чашка) і стегновий компонент (ніжка), упресовують в кістку для первинної фіксації протеза. Далі, через певний проміжок часу, кісткові клітки проникають в спеціальне пористе покриття компонентів ендопротеза (кістка – це теж жива тканина), що забезпечує відмінну фіксацію ендопротеза в кістці пацієнта без застосування будь-яких додаткових матеріалів (без кісткового цементу). 2. Відмінність цементних моделей ендопротезів тазостегнового суглоба від безцементних полягає в принципі їх фіксації. Цементні ендопротези фіксуються в кістки спеціальним кістковим цементом. При тому кістковий цемент заповнює простір між ендопротезом і кісткою, рівномірно розподіляючи навантаження по всій кістки, що оточує ендопротез. За своєю хімічною природою кістковий цемент (його ще називають акриловим цементом) – це поліметилметакрилат. Він має гарну сумісністю з тканинами людини, тобто добре приживляється. На даний момент у світі щорічно виконується кілька мільйонів цементних ендопротезувань тазостегнового суглоба. Цей спосіб фіксації ендопротеза досить надійний, а сама конструкція може довго прослужити пацієнтові. Важливою особливістю кісткового цементу є те, що в нього до полімеризації можна додати порошок антибіотика, який в деяких випадках знижує ймовірність розвитку інфекційних ускладнень. Бережіть своє здоров’я! |